Чому варто негайно виключити дріжджі зі свого раціону

Дивіться фото (4)

У харчуванні є всього кілька факторів, які впливають на здоров’я і самопочуття дійсно принципово.

4dc7

У харчуванні є всього кілька факторів, які впливають на здоров’я і самопочуття дійсно принципово. Серед них є більш очевидні або “загальноприйняті”, як вживання продуктів тваринного походження (тваринного білка: м’яса, риби, молочного) або цукру (принаймні, всі чули, що багато цукру – шкідливо), так і більш розмиті концепції (“шкідливо смажене”, їжа з консервантами і синтетичними добавками, “від мучного – соплі і зайва вага”).

Є й інша група небезпечних продуктів – продуктів, про небезпеку яких не говорять так багато, а часто і не підозрюють зовсім. Ворог мовчазний і хитрий: сьогодні говоримо про один з таких – про шкоду дріжджів і продуктах, в яких цей грибок використовується/присутній.

Важливо з самого початку обмовитися – тема зовсім не однозначна і буває, навіть біологи за освітою досить негативно ставляться до подібної інформації, вважаючи, що шкоди дріжджів – страшилки і підступи “жадібних натуропатов” (ніби за право утримуватися від дріжджової продукції потрібно доплачувати). Складаючи власну думку, автор цього матеріалу вивчив масу протилежних думок і спробував простежити, якого плану і рівня усвідомленості і здоров’я люди стоять за цими суперечливими твердженнями, і прийшов до певних висновків (теж спирається на коментарі біохіміків).

Тим не менш, ви багато де почуєте, що все це дурниці і фантазії. Як правило, такого не почуєш ні від кого з тих, хто порівняв з власного самопочуття на практиці.

Тепер до фактів:

Ще наші прадіди казали, що хліб – Дар Божий, і що хліб – усьому голова. Але пекли вони його аж ніяк не на термофільних дріжджах (з’явилися лише до середини минулого століття) і не з білої “порожній” борошна. Сьогодні на твердженні про безумовну шкоду дріжджів і борошна першого сорту” сходяться десятки поважних джерел і нескінченна кількість дієтологів.

Клітини дріжджів вбивають чутливі, менш захищені клітини організму шляхом виділення в них отруйних білків малого молекулярного ваги. Токсичний білок діє на плазмові мембрани, збільшуючи їх проникність для патогенних мікроорганізмів і вірусів.

Дріжджі потрапляють спочатку в клітини травного тракту, а потім вже в кров’яне русло. Таким чином, вони стають тим “троянським конем”, за допомогою якого ворог потрапляє в наш організм і сприяє підриву його здоров’я… Потрапляючи в організм, вони починають свою руйнівну діяльність.

Опиняючись в нашому травному тракті, а потім потрапляючи в кровоносне русло, вони руйнують мембрани клітин, сприяючи онкологічних захворювань, а також, за даними з різних джерел, впливають і на психіку.

Стверджується, що наслідком дріжджового бродіння в організмі є зниження працездатності, імунітету, стійкості до інфекційних захворювань, підвищується ризик захворювання на діабет, негативний вплив робить вона і на діяльність серця. Особливу настороженість викликали публікації про результати таких експериментів: злоякісні пухлини, поміщені в дріжджову основу, починають рости в геометричній прогресії і повністю зникають при витяганні з дріжджовий середовища…

З допомогою чого випікали квасні хліби раніше? Знамениті селянські закваски готували з житнього борошна, соломи, вівса, ячменю, пшениці, кисляку, сирної сироватки.

Досі в глухих селах збереглися рецепти приготування хліба без дріжджів. Саме такі закваски збагачували організм органічними кислотами, вітамінами, мінеральними речовинами, ферментами, клітковиною, пектиновими речовинами, біостимуляторами.

Ось уже кілька десятиліть хліб печуть по-іншому, використовують для цього не природні закваски, а людиною термофільні дріжджі, сахароміцети. Технологія їх приготування – жахлива, антиприродная: виробництво пекарських дріжджів засноване на розмноженні їх у рідких поживних середовищах.

Мелясу розбавляють водою, обробляють хлорним вапном, підкислюють сірчаною кислотою і т. д. Дивні методи, треба визнати, що використовуються для приготування харчового продукту, до того ж, якщо врахувати, що в природі існують природні дріжджі, хмелеві, наприклад, солод тощо (див. список “приймає участь у процесі хімікатів в кінці статті).

Дріжджі-сахароміцети (термофільні дріжджі), різновиди яких вживаються у спиртовій промисловості, пивоварінні та хлібопеченні, в природі не зустрічаються. Сахароміцети, до нещастя, є більш стійкими, ніж тканинні клітини.

Вони не руйнуються ні в процесі приготування, ні слиною і ферментів в організмі людини. Дріжджові клітини-вбивці, клітини-кілери вбивають чутливі, менш захищені клітини організму шляхом виділення в них отруйних речовин малого молекулярного ваги.

Токсичний білок діє на плазмові мембрани, збільшуючи їх проникність для патогенних мікроорганізмів і вірусів. Дріжджі потрапляють спочатку в клітини травного тракту, а потім вже в кров’яне русло.

Термофільні дріжджі розмножуються в організмі в геометричній прогресії і дозволяють патогенної мікрофлори активно жити і розмножуватися, пригнічує нормальну мікрофлору, завдяки якій в кишечнику можуть вироблятися, при правильному харчуванні, і вітаміни групи В, та незамінні амінокислоти. Грубо порушується діяльність всіх органів травлення: шлунка, підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, кишечника.

Шлунок зсередини покритий особливої слизовою оболонкою, стійкою до дії кислоти. Однак, якщо людина зловживає дріжджовими продуктами і кислотоутворюючої їжею, то шлунок не може довго протистояти цьому. Опік призведе з часом до утворення виразок, з’явиться біль і такий поширений симптом як печія.

(Також в організмі немає ферменту, який розщеплює глютен – основний компонент білка злакових (80% пшениці). Це викликає аллегрию і виснаження слизової тонкого кишечника. Мінімальний збиток здоров’ю від цього – злипання ворсинок тонкого кишечника зі значним зменшенням площі пристінкового травлення (всмоктування в кров поживних речовин), максимальний збиток – целіакія, аутоімунні реакції).

Використання в їжу продуктів, приготованих на основі термофільних дріжджів, сприяє утворенню згустків піску, а потім і каменів у жовчному міхурі, печінці, підшлунковій залозі, запорів та утворення пухлин. У кишечнику наростають процеси гниття (і ще більше, якщо з дріжджовим тістом вживаються білки – м’ясні, рибні, молочні продукти), також розвивається патогенна мікрофлора, травмується щіткова облямівка.

Сповільнюється евакуація токсичних мас з організму, утворюються газові кишені, де застоюються калові камені. Поступово вони вростають в слизові і підслизові шари кишечника.

Секрет органів травлення втрачає свою захисну функцію і знижує травну, в закисленной середовищі ослабленого кишечника зручніше закріплюватися і паразитам. Недостатньо засвоюються і синтезуються вітаміни, не засвоюються в належній мірі мікроелементи і найважливіший з них – кальцій.

Лікарі з сумом відзначають критичне зниження рівня кальцію в крові у дітей. Якщо раніше він становив 9-12 одиниць (у нормі), то зараз не досягає і 3!

Патогенні мікроорганізми проникають через стінку кишечника і потрапляють в потік крові. Мікробна, грибкова, вірусна, паразитарна флора з легкістю проникає в організм. Порушуються обмінні процеси на клітинному рівні. Змінюється біохімічний склад крові.

У плазмі крові з’являється тіна. Сповільнюється рух крові по судинах, утворюються мікротромби. Зношується лімфатична система. Нервова тканина зазнає всілякі дистрофічні зміни.

Ще одне серйозне захворювання – ацидоз, порушення кислотно-лужного балансу. Наростають втома, дратівливість, з’являються швидке фізичне і розумове стомлення, нудота, гіркота в роті, сірий наліт на язику, гастрит, чорні кола під очима, болі в м’язах від надлишку кислоти, втрата еластичності м’язів.

Організм бореться з ацидозом, витрачаючи масу енергії на відновлення кислотно-лужної рівноваги за рахунок самого себе, посилено витрачаючи найважливіший лужний резерв: кальцій, магній, залізо, калій, натрій. Вилучення лужних мінеральних елементів з кісток скелета неминуче призводить до їх болючою крихкості, що є однією з головних причин остеопорозу у будь-якому віці.

І, нарешті, анатомічні порушення. У нормі, серце, легені і нижчерозташовані органів – шлунок і печінку, а також підшлункова залоза отримують потужний масажуючий енергетичний стимул від діафрагми, яка є головним дихальним м’язом, злітає до 4-го і 5-го міжребер’я.

При дріжджовому бродінні діафрагма не досягає потрібного обсягу коливальних рухів, займає вимушену позицію, серце розташовується горизонтально, нижні частки легенів здавлені, всі органи травлення затиснуті надзвичайно роздутим газами, деформованим кишечником. Часто жовчний міхур залишає своє ложе, змінюючи навіть форму.

У нормі діафрагма, здійснюючи коливальні рухи, сприяє створенню присасывающего тиску в грудній клітці, яке притягує кров від нижніх і верхніх кінцівок і голови на очищення в легені. При обмеженні її екскурсу процес належним чином не відбувається.

Все це разом сприяє наростання застійних явищ в нижніх кінцівках, малому тазі, голові і у підсумку призводить до варикозного розширення вен, тромбоутворення, трофічних виразок і до подальшого зниження імунітету.

Новини в одному додатку: “Телеграф (Android, iOS)” – читати зручніше!

Десять найбільш шкідливих продуктів для нічного перекусу
читати повністю