Психосоматичні розлади у дітей

Із самої назви зрозуміло, що душевні розлади можуть спричинити емоційні порушення, що призводять до збоїв в роботі органів. У дітей вони мають більш гостру форму, так як накал переживань у них набагато вище, ніж у дорослих людей.

Фактори, що провокують у дітей негативні емоції

Зміна звичної обстановки і стереотипу поведінки.

Практично всі малюки, яких віддають в дитячі ясла, негативно це сприймають. На відвідування дитячого садка реагують, таким чином, вже тільки п’ятдесят відсотків дітей, а на школу ще менше – двадцять п’ять.

Неправильна організація режиму дня для дитини.

Фахівці підкреслюють, що дітям для відновлення свого гомеостазу, потрібен чіткий графік неспання і сну, який обов’язково необхідно дотримуватися. Прикладом є «підстроювання» дитячого режиму під батьківський.

Помилки виховних прийомів.

Тут часто простежуються крайнощі: від формування в сім’ї егоцентрика (кумира), надмірна опіка, коли припиняється будь-яка ініціатива, яка виходить від дитини або, недостатня увага, аж до байдужості до дитячих проблем.

Відсутність умов для прояву дітьми самостійності.

З ігрової діяльності у дитини починають формуватися необхідні навички і емоції, які сприяють дозріванню її психіки. Тому дуже авторитарна поведінка з боку батьків може завадити нормальному проходженню цього процесу.

Якщо дитині нав’язувати заняття, невідповідні її здібностям і можливостям, то у неї можуть виникнути психосоматичні патології.

Одностороння емоційна прив’язаність.

Мається на увазі, так звана, афективна залежність від кого-небудь, або взагалі відсутність емоційного розуміння в колі сім’ї (або в якому-небудь колективі).

Неузгодженість виховних принципів.

Перш за все, єдиний підхід у вихованні дитини має бути у батьків, бабусь і дідусів. Далі велике значення мають проблеми в спілкуванні з вчителем і однолітками, а також нездатність впоратися з навчальним навантаженням. Якщо щось не «занадиться», то виникають негативні емоції, які накопичуються і мають негативні наслідки.

Сімейні стосунки.

Діти відчувають дискомфорт в неповній сім’ї або, коли мають місце постійні конфлікти між членами сім’ї. Навіть тривала розлука з близькими людьми може привести до емоційного стресу, і порушень психічного стану.

Психосоматичні розлади, в залежності від віку дітей

Дошкільнята

• – Страждає дихальна система (часті болі в горлі, хронічний нежить, бронхіти);
• – На шкірі можуть з’являтися дерматити, висипи – без видимих ​​причин;
• – Проблеми з травною системою (болі в животі, нетримання калових мас);
• – Поява нічного і денного енурезу;
• – Можливі тики, заїкання, розмови уві сні, іноді «лунатизм» (ходіння в період сну).

Молодший шкільний вік

До перелічених вище проблем ще додаються такі:

• – Запаморочення і головний біль;
• – Порушення ковтання і дихання у вигляді «дихального неврозу»
• – Вегетативні розлади, які провокують прискорене серцебиття і нудоту;
• – Погіршення постави, болі в руках і ногах, грудях, спині.

Підлітковий вік

На додаток до попередніх відхилень:

• – Агресивність в поведінці;
• – Страхи і нав’язливі ідеї;
• – Депресивний стан.

Для того щоб запобігти або лікувати вже наявні розлади, необхідно розуміти, як саме дитячий організм може реагувати на стреси, відповідно до свого віку.

Профілактичні заходи

1. Використання різних психологічних методик для раннього виявлення патологічної тривожності дітей.
2. Створення в сім’ї сприятливих умов для розвитку особистісних здібностей дитини, з урахуванням її інтересів.
3. Формування довірливих відносин з дітьми, не допускаючи, по можливості, скритності в їх поведінці.
4. При усуненні (або лікуванні) психосоматичних розладів, потрібно враховувати дію соціально-психологічних факторів, і реакцію дитини, яка виникає.

Важливо розуміти, що для виправлення ситуації необхідна взаємодія батьків, педіатра, психолога і психотерапевта.