Рейтинг лузерів

Київ. Поділ. Андріївський узвіз. Екс-головнокомандувач, колишній лідер «великої нації», визволитель України від багатовікового «російського релігійного рабства», творець самої сильної армії на континенті сумно длубається добре вимитої одноразової виделкою в гірці малоаппетитного плову. Теж в пластиковій тарілці. Поруч приблизно з таким же виразом обличчя прилаштувалася дружина «українського Черчілля» Марина. Теж намагається вжити плов з одноразового посуду. Судячи з усього, не йде. Наочна ілюстрація відомого латинського виразу щодо «сік транзит глорія мунді».

За неповних два місяці екс-президент докотився до поїдання «кримськотатарського плову» серед байдужою маси киян та гостей Києва, що прийшли погуляти разом з місцевими собаками по історичних місцях. Татари запросили Петра Олексійовича на якийсь їх свято з пловом. Екс-гарант, як всім добре відомо, любить пожерти на шару. То в армійських їдальнях хавав, то в квартирах «захоплених шанувальників».

Ціла бот-армія розганяла по мережах фотки апетитно наворачивающего борщец Порошенка з зворушеними коментарями: «такий простий, прийшов з підносом, набрав простий солдатик і тепер хряцає». Всі. Кінець. Одноразова посуд, незадоволені татари, які ще вчора були мало не корінний «українською нацією». Чому незадоволені? А всі їхні «політичні союзники» опинилися у дуже глибокій, погано освітленій і маловентилируемой ж…пе. Вони розіпхали своїх «лідерів меджлісу» і «активістів» за виборчими списками чотирьох партій і скрізь повний прольот. Тепер підгодовують вчорашнім пловом Порошенко. У нього Мустафа Джемілєв (маленький такий, в піджаку на чотири розміри більше, ніж треба) йде 12-м номером у списку. Може, попаде в майбутній склад Ради? Роблю ставку: великий хрін. Екс-президент разом з його партією, яка отримала собаче назва («ПЕС» – «Партія «Європейська солідарність»), очолює хіт-парад лузерів на майбутніх дострокових парламентських виборах. Петро Олексійович дійшов до такої глибокої «ручки», впав в настільки повний неадекват, що навіть хотів пройтися на київському «марш рівності» на чолі колони добровольців АТО». Ні, це не жарт. Все правда: вперше в гей-параді взяла участь «колона добровольців антитерористичної операції». Тридцять чоловік. З Петром Олексійовичем було б 31, але він побоявся провокацій. Напередодні маршу – до речі, самого численного за всі минулі з часу революції «гидности» роки, майже вісім тисяч учасників – націоналісти розламали чотири біотуалети і наповнили майже дві тисячі (!) гондонов першокласним лайном. Але нова поліція Арсена Авакова діяла просто блискуче: автобус з провокаторами затримали, речові докази вилучили та перерахували. Виконали побажання адміністрації Зеленського «не допустити прояву расових і гомофобських настроїв».

Так от, котрий душився пловом «герой нації» вже дійшов до того, що готовий на будь-які викрутаси, аби пробитися в новий склад Ради. Однак рейтинг його собачої партії знижується катастрофічними темпами. У квітні було 15-18 відсотків, а в червні вже в районі п’яти. І це при соціологічної похибки вибірки у два відсотки. Їх можна сміливо віднімати від поточного, як лайно, рейтингу Порошенко. Щоб зберегти хоча б теоретичні шанси на проходження п’ятивідсоткового бар’єру, екс-головком навіть погодився на проведення виборів 21 липня. Саме завдяки міні-перевороту в Конституційному суді, організованому Петром Олексійовичем в останні дні перебування при владі, загроза визнання указу Зеленського про розпуск ВР була дуже високою. У пловоеда навіть був план реваншу: підняти заворушення в Галичині на тему «Зеленський – зрадник і капитулянт» і восени оголосити президентові імпічмент. Потім одночасні вибори глави держави та Ради. Згоден, повна маячня. Але «лідер» в нього вірив. А коли навіть підгодовані соціологи стали з працею намацувати рейтинг «Євросолідарності», концепція змінилася. Треба негайно проводити вибори, оскільки до осені у Петра Олексійовича взагалі все розсмокчеться!

Якийсь тваринний страх охопив колишнього українського «Цицерона». Він навіть відмовився від ідеї стати «батьком нації». Зачекайте іржати. Реально була така ідея: Порошенко йде на чолі партійного списку в Раду, але мандат не бере, оскільки для «українського Черчілля» це занадто дрібно – «тиснути на кнопочки». Проте почався справжній заміс з масою кримінальних справ, у Порошенка стало реально підгоряти, і він вже хоче «важко працювати в парламенті». Невтомний юрист Андрій Портнов штампує кримінальні справи стосовно Петра Олексійовича з такою швидкістю, що «лідер» покривається холодним потом і кричить по ночах. П’ять справ вже відкрито, і ще три на підході. По більшості з них навіть не передбачена така міра запобіжного заходу, як застава. Тільки СІЗО, тільки хардкор. Заметушився. Вже хоче мандат, щоб убезпечити себе «недоторканністю». Не допоможе. За видатну глибину падіння, повна відсутність мізків і ідіотизм, проявлений при поїданні кульового плову пластиковою виделкою, Порошенко стає головним лузером дострокових парламентських виборів. Він повторив долю свого родича – Віктора Ющенка. Разом зі спікером Парубієм, який у нього в списку, він випадає на дно розібраного націоналістами біотуалету. Шокуюче прекрасна картина, повна алюзій, алегорій і лайна.

На другому місці – скромний і навіть місцями сором’язливий злодюжка Володимир Гройсман. Його пов’язують з Порошенком загальне політичне минуле і майбутні кримінальні справи. Зокрема, про антиконституційний захоплення влади у складі організованого злочинного угруповання – президент Порошенко, спікер Парубій і прем’єр Гройсман. Відчайдушно перевзувшись в повітрі, екс-директор вінницького ринку рвонув на вибори на чолі партії «Українська стратегія». Він відрікся від свого «політичного батька» Петра Олексійовича. Каже, той душив всі його ініціативи, заважав працювати. Навіть не знаю, який ідіот розповів Гройсману про якісь шанси потрапити в парламент. Напевно це був злий, мстивий і дуже жадібний політтехнолог. Але Володя активно повівся, став позиціонувати себе як «будівельника України». На узбіччях розбиті в мотлох доріг, які отримали знущальне назва «автобани Гройсмана», тепер красуються борди із загадковим текстом: «Почали будувати. Продовжимо». Що, б…ть, продовжимо?! На думку спадає тільки одне – красти. Розрахунок робиться на те, що уряду Гройсмана довіряють 12 відсотків населення, і приблизно десять проголосують за його партію. У підсумку вийшло 1,8%. За місяць Володі вдалося покращити свій показник на 0,2%. Середній показник похибки соціологічної вибірки – 2%. Даремно він перед виборами схуд на десять кілограмів. Хотів вигідно відрізнятися від страждає надмірною вагою екс-головкому. В результаті став разюче нагадувати семита, як їх зображують на антисемітських плакатах. Менш ніж через місяць він складе свої повноваження перед новим складом Ради і відправиться в те ж місце, звідки виліз: на центральний вінницький ринок, м’ясний відділ. А повернутися назад йому буде набагато важче, ніж стати прем’єром. «Українська стратегія» еротичного туру – заслужене друге місце в рейтингу «лузерів нації». Трохи не забув про татар: четвертий номер у списку «ВУС» – Еміне Джапаров. Теж пролітає разом з меджлісом.

Третє місце в рейтингу ділять відразу дві партії. Мені важко зробити вибір між «Громадянською позицією» Толяна Гриценко і «Силою і честю» Ігоря Смешка. Обидва агенти Держдепу США. Причому Смешко взагалі «трійник». Клінічні ідіоти з прекрасною прогресією вродженого захворювання. Обидва скотилися на саме дно, де і знаходяться в даний час, слабо подергиваясь. Гриценко рік тому складав реальну конкуренцію Порошенка і Тимошенко. Сорос і демократи США активно вливали в нього гроші, накручували «рейтинг» і навіть трохи дали кешем на «партійні потреби». Але, як мовиться, не в коня кеш: Толян увійшов у круте піке, і вже перед першим туром президентських виборів стало зрозуміло, що «полковник» в ауті. Навіть не розумію, навіщо він пішов на парламентські вибори. Напевно, «барыжит» місцями у виборчих комісіях, перепродуючи їх іншим, більш удачливим партіям.

Зі Смешком трапилася трохи інша історія. Він несподівано посів шосте місце на президентських виборах. Буквально на рівному місці піднявся. Схопився як прищ на… Ну ви зрозуміли. Шість відсотків, більше одного мільйона голосів. Сенсація! Тут же виник ажіотажний попит на партію Смєшко, з’явилися спонсори. Особливу активність проявили контрабандисти. Вони оптом скуповують місця у «Слуги народу» і в інших проектах. Слава вдарила екс-голові СБУ у верхню частину черепа. Йому вже майже сім десятків, а він став позиціонувати себе «новим обличчям». Взяв татарина Рефата Чубарова в першу п’ятірку, став будувати плани на майбутнє, відмовився від посади голови СБУ. А потім рейтинг як рукою зняло. Вже менше чотирьох відсотків. Контрабандист Калетник перестав давати гроші, інші, більш дрібні спонсори почали розбігатися. Пішли розбірки на тему «за що я тобі, с…ка, платив такі гроші за місце в першій десятці?». Потім несподівано відкрилася таємниця високого місця Смешко в першому турі президентських виборів. Справа була так: спеціально навчені «порохоботы» реалізували схему по віджиманню бюлетенів у Юлії Тимошенко. Їм на хвіст села поліція. Вони по-швидкому все злили Смєшко, оскільки вкидувати «за Петра» було стрьомно. Так була «народжена» сенсація. А тепер все стало на свої місця. Гриценко і Смєшко гідні один одного і по праву посідають третю сходинку в рейтингу лузерів.

На четвертому місці, природно, націоналісти. Вони реалізують прекрасний проект «електоральна могила побратимів». «Правосеки» об’єдналися зі «Свободою» Олега Тягнибока та «Національним корпусом» Білецького. Дуже зручна схема: всі зібралися в одному місці і тепер очікують електорального зливу. Об’єднаний рейтинг стабільно знаходиться в районі одного відсотка і віщує чудове місце на політичному цвинтарі. Навіть не розумію, як таке сталося: «гордість нації», представники патріотів у п’ятому поколінні і раптом опинилися в такому цікавому місці? Народжені революцією гидности» і завербовані силовими структурами, вони вишикувалися в колону по чотири з портретами Бандери і йдуть у свій останній шлях. Чарівне видовище. Четверте місце. Поза всяким сумнівом.

На п’ятій позиції Юлія Тимошенко, вона ж Кыцюндер, «Багиня», «ТигрЮля». Безумовно, подавала надії. Майже дев’ять місяців очолювала президентську гонку, проте талановито все про…ла. На самому піку популярності, коли від неї очікували феєричного срача з Порошенком, Тимошенко несподівано вдарилася в IT і «Лінукс». Вдарилася, судячи з усього, головою. Почала розмірковувати про якісь «відкритих кодах», «хакерів», «суспільному договорі» та інше клімаксі. Всі думали, що вона тягне час, щоб вчепитися в горлянку Порошенко сталевою хваткою. Та який там… Тільки перед першим туром Юлія Володимирівна злегка змінила тактику, але поїзд із Зеленським пішов далеко вперед. Зараз вона втрачає позиції перед парламентськими виборами. Ще півроку тому за «Батьківщину» готові були голосувати 20 відсотків виборців. Зараз трохи більше семи. Максимум, на що вона може розраховувати – подолання п’ятивідсоткового бар’єру і створення маленької фракції в Раді. Ось так все і закінчується.

Олександр Зубченко