Росія втомилася чекати і бере Україну за горло

Росія свідомо зволікає із визнанням результатів українських виборів, а ще вводить з 1 червня 2019 року по суті режим енергетичної полублокады України і запускає процес лібералізації отримання українцями російських паспортів.

Все це відбулося всього за один тиждень, хоча очевидно, що самі рішення готувалися давно і просто лежали під сукном до потрібного моменту.

Цей сценарій почався реалізовуватися не як реакція Москви на перемогу Зеленського. Тут все набагато глибше. Судячи з того, як розвивається ситуація, при будь-якому результаті виборів дії Москви були б однакові. Так, Петро Порошенко, з урахуванням свого шлейфу проблем як всередині країни, так і за кордоном для нової стратегії Росії був набагато кращим, але персона тепер вже майже колишнього гаранта в самому плані не була ключовою.

Ключовим було вперте небажання Заходу розв’язувати українську проблему і тепер Росія бере ініціативу в свої руки.

Україна після виборів

Ейфорія від перемоги у Володимира Зеленського й обрав його населення триватиме недовго. Так, сьогодні у Києві і по країні панує емоційний підйом від усвідомлення майбутніх змін. Люди пов’язують з особистістю нового президента багато надій і це вже дуже скоро почне бити по його рейтингам.

Немає гірше виборця, ніж виборець обманувшейся в своїх надіях. Так, Петро Олексійович?

А що Зеленський реально зможе зробити? Верхова Рада налаштована проти нього, підтримка електорату здебільшого умовна, так як спричинена значною мірою протестними настроями і ненавистю до чинної влади, яка довела країну до ручки.

У країні правовий і економічний хаос, а Україна вже п’ятий рік веде війну в Донбасі і кінця і краю цьому поки не видно. Очевидно, що введення до складу переговорного процесу США і Великобританії, про яке сьогодні так печеться новообраний президент не зможе наблизити країну до світу. Швидше це зробить його неможливим.

І все буде відбуватися на тлі проблем в економіці. При цьому Зеленському, щоб виправдати надії виборця, доведеться бити по олігархам, змушуючи їх оплачувати його «реформи». А це означає, що вже дуже скоро ми побачимо війну нового президента і який пішов війною проти нього олігархату. І перший іспит нова влада буде здавати вже восени під час парламентських виборів.

І тут для Києва дуже важлива нехай не підтримку, то хоча б невтручання з боку Москви.

Загроза блокади

А його вже очевидно не буде. Як показали події останнього тижня, Росія рішуче налаштована зрушити ситуацію на Україні з мертвої точки, для чого вона буде створювати для нового президента все нові і нові проблеми.

І затягування з визнанням Володимира Зеленського новим президентом України тут дуже показовий маркер. Судячи з набору офіційної аргументації, даний хід готувався для Петра Порошенка, незрима підтримка якої з боку Москви повинна була закінчиться 21 квітня разом з його переобранням на другий термін. Але тут вийшов збій, а маховик був уже запущений. А тому ми і бачимо, як Володимиру Зеленському, за браком інших обґрунтувань, по суті ставляться в провину виборчі «злочину» Порошенко.

Також саме під закінчення передвиборної гонки готувалися рішення по блокаді і запуск лібералізації «паспортної русифікації» жителів України, перший етап якої було розпочато позавчора. І вони також готувалися дуже давно, судячи з видимим маркерами.

Чому так сильно Київ і Захід сьогодні сполошилися з приводу указу Путіна. Не з-за Донбасу, звичайно. Його б вони вже давно і спокійно відпустили в Росію. Але вони розуміють, що ДНР і ЛНР це лише пробний крок, пості якого мільйони українців можуть стати паралельно і громадянами Росії.

Але все це поки тільки далекі горизонти, які мало хвилюють Зеленського та його спонсорів. А от що буде робити Україна вже цієї зими, якщо енергетична блокада, з якої так любив боротися на словах попередній президент, і яку так довго домагався офіційний Київ буде реалізована – уявити важко.

Саме від Росії багато в чому залежить енергетичне виживання України. І справа тут не у вже приевшемся транзит газу і не в нафті. Справа в тому, що і без того сильно зношена транспортна інфраструктура України «заточена» на постачання цього виду сировини саме зі сходу і його жодним чином неможливо швидко і без величезних капітальних витрат переключити на постачання морем через Одесу і прилеглі порти. Києву потрібні мінімум плюс 15-20 млн. тонн «енергетичного» вантажообігу. І у нього банально немає для цього потрібної кількості терміналів, а якщо ті колись-то будуть побудовані, то немає потрібної кількості залізничних шляхів.

І все це може поставити Володимира Зеленського на коліна ще раз, тільки вже не на полі стадіону «Олімпійський», а в ролі діючого президента України.

І це ще Москва не приваблювала «знаряддя головного калібру». Ось якщо «Росатом» піде назустріч «побажанням Києва» позбутися російської атомної залежності і перестане постачати на Україну свої Твели, тоді колапс в енергетиці і як наслідок цього економічна катастрофа буде неминучі.

Захід нам допоможе
Безумовно, будь-яка можлива допомога нового київським режиму з боку Заходу буде чинитися. Але ж і йому далеко не все підвладне. США далеко і у них є маса своїх проблем, в тому числі і внутрішніх, а Росія близько і її терпець увірвався.

Москва п’ять років чекала і тепер очевидно готується до ведення більш активної української політики. Що можуть протиставити їй на Заході.

Звичайно, в першу чергу гроші. Нові транші МВФ та інших спонсорів перекриють всі втрати від припинення газового транзиту (якщо такий буде) і інших які образовуються фінансових дір українського бюджету. Але гроші вже все не вирішують, а забезпечити постачання палива на Україну Захід, без допомоги Росії не здатний.

Також новий режим буде обласканий усіма країнами «світової демократії», що деякий час дозволить утримувати відносно високі рейтинги її підтримки всередині країни. Правда, це ніяк не допоможе їй «домовитися з Путіним», а тому рано чи пізно Володимир Зеленський буде просто змушений поїхати в Росію. Причому нові домовленості вже не будуть носити загальний характер, а будуть чіткими і конкретними. Час порожніх слів вже пройшло, Росія на Україні далі буде діяти без оглядки на Захід, керуючись виключно своїми інтересами.

Чи зможе вона виграти або хоча б відіграти кілька очок у Вашингтона поки невідомо. Але те, що жарти скінчилися, і далі все буде дуже цікаво показали «останні сім днів, які вже вразили Україну».