Згасла зірка Віктора Перевалова: Як Іванушка з «Марії-майстриня» став вантажником

Кіноактор Віктор Перевалів | Фото: e-w-e.ru
17 лютого виповнився б 71 рік актору Віктору Perevalovu, але вже 10 років його немає серед живих. У його фільмографії-понад 60 робіт, але більшості глядачів він запам’ятався ролями, які зіграв ще в підлітковому віці – у фільмах «Мар’я-майстриня», «Республіка ШКІД», «Я вас любив», «Стара, стара казка». Так сталося, що в зрілі роки йому довелося зробити довгу паузу в кінокар’єрі, а коли на початку 2000-х рр. він повернувся на екрани, йому судилося зіграти всього кілька ролей, після чого він пішов з життя за загадкових обставин…

Дебютна роль Віті Перевалова – в короткометражці *Тамбу-Ламбу*, 1957 | Фото: kino-teatr.ru
Віктор Перевалів народився в 1949 р. в Ленінграді, його батьки і старші брати дивом пережили блокаду, а його дитинство припало на голодні повоєнні роки. Ніхто в родині не мав відношення до мистецтва, і сам Вітя потрапив на знімальний майданчик абсолютно випадково. Одного разу його разом з іншими першокласниками вчителька привела на екскурсію у Палац піонерів. Туди якраз зайшов помічник режисера Володимира Бичкова, який займався пошуком юних акторів для короткометражного фільму «Тамбу-Ламбу». Його увагу відразу привернув кумедний 8-річний хлопчик з величезними блакитними очима, і його затвердили на головну роль без проб. Так Вітя Перевалів дебютував у кіно.

Віктор Перевалів у фільмі *Марья-искусница*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru
Після цього нові пропозиції від режисерів надходили йому щорічно, а в 10 років Вітя став відомим на весь Союз – він зіграв Маріїного сина Іванка в кіноказки Олександра Роу «Мар’я-майстриня». Для юного актора ця роль стала путівкою у велике кіно. У тому ж році він знявся у фільмі «Сомбреро», у 1960-1961 рр. вийшли картини з його участю «Балтійське небо» і «Старожил».

Кадр з фільму *Марья-искусница*, 1959 | Фото: liveinternet.ru
У однокласників Вітя був у великій пошані – він проводив їх без квитків на ранкові сеанси в кінотеатр «Іскра», де його знали всі контролери. А ось з вчителями було складніше. Через постійну зайнятість на зйомках він пропускав шкільні заняття і сильно відстав у навчанні. Його матері довелося звільнитися з роботи і супроводжувати сина в киноэкспедициях. У результаті вчителі забили тривогу і поставили батьків двієчника перед вибором: або кіно, або школа. На кілька років у зйомках довелося зробити паузу.

Кадр з фільму *Сомбреро*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru
Однак все це час Вітя тільки й мріяв про те, щоб повернутися на знімальний майданчик – без акторської професії він уже свого майбутнього просто не уявляв. І після 8-го класу він сам вирушив на кіностудію «Ленфільм» на проби в «Республіку ШКІД». В 1966 р. на екрани вийшли відразу 3 фільми з його участю: «Довге щасливе життя», «Земля батьків» і «Республіка ШКІД». Його життя знову проходила в готелях, куди він ледве дістався, падаючи з ніг від втоми. Його головним козирем була яскрава зовнішність: біляве волосся, широко розкриті очі, наївний погляд, магічна дитяча посмішка. Вічним дитиною він виглядав навіть тоді, коли виріс. У 18 років Перевалів зіграв восьмикласника у фільмі «Я вас любив», а в наступному році з’явився на екранах в образі Принца-сажотруса у фільмі «Стара, стара казка».

Віктор Перевалів у фільмі *Я вас любив*, 1967 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Придатний до нестроевой*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru
Після цього Віктор відслужив у армії, а потім знову повернувся в кіно. Але для дорослого юнака з особою підлітка ролей знаходилося все менше. Перевалів говорив: «Моє обличчя і на екрані, і в житті не змінювалося довгий час. Мабуть із-за цього, мені завжди пропонували амплуа позитивного хлопчика з породи «чайників». Але минув час, і світлий типаж майбутнього будівника комунізму став нікому не потрібен. Разом з ним зник з екрану і мій капловухий герой». Йому пропонували лише епізоди – малопримітних міліціонерів, солдатів, лаборантів, водіїв і т. д. В 1970-х рр. найбільш яскравими його ролями стали головна роль у фільмі «Між небом і землею» міліціонер у детективі «Трактир на П’ятницькій».

Віктор Перевалів у фільмі *Стара, стара казка*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Стара, стара казка*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru
На початку 1980-х рр. Перевалів зіграв лише в чотирьох фільмах, і в двох з них його ім’я навіть не згадувалося в титрах. А після 1982 р. в його кінокар’єрі настала довга пауза. Через свою незатребуваність Перевалів почав випивати. Пізніше він розповідав: «До 30 років, поки регулярно знімався, приймати на груди було ніколи і немає чого. Але з роками пропозиції надходили все рідше і рідше. Кінематографу мій типаж не потрібен. З одного боку, вже не пацан, з іншого – ще не бувалий чоловік… Це був важкий період. Душу терзали незадоволені амбіції, вражене самолюбство… Глушив гірку так, що будь здоров. До того ж, як і мої друзі Саня Кавалерів, Коля Годовіков, страждав типово російської хворобою першої чарки: почав пити – не зупиниш. А оскільки характер у мене шебутний, міг серйозних справ накоїти. Слава Богу, обійшлося».

Віктор Перевалів у фільмі *Між небом і землею*, 1975 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Трактир на П’ятницькій*, 1977 | Фото: stuki-druki.com
На той момент у Перевалова вже була сім’я, підростала дочка, і настав час думати не про власну кінокар’єрі, а про благополуччя близьких. Протягом 20 років актор брався за будь-яку роботу – він був і вантажником у винному магазині, і покрівельником, і монтером в метро, а потім зібрав на машину, зайнявся приватним візництвом, працював кур’єром. Через роки Перевалів журився: «Кіно – жорстокий світ. Він не прощає акторові довгої відсутності на екрані. І нічого тут не вдієш – ставлення до артистам завжди було не краще, ніж до меблів. До речі, меблі для картин частенько коштувала дорожче акторів».

Віктор Перевалів у фільмі *Небезпечний вік*, 1981 | Фото: kino-teatr.ru
Тільки в 2005 р. 56-річному Віктору Perevalovu вдалося повернутися на знімальний майданчик – режисер Ігор Апасян довірив йому головну роль, сільського п’янички-філософа на прізвисько Еклезіаст у трагікомедії «Графіті». Після цього життя актора почала налагоджуватися, його знову запрошували зніматися, знову стали дізнаватися, але ці подарунки долі опинилися прощальними.

Віктор Перевалів у фільмі *Графіті*, 2005 | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Графіті*, 2005 | Фото: kino-teatr.ru
За 5 років Віктор Перевалів встиг знятися в 13 фільмах. Влітку 2010 р. він вирушив на зйомки в Москву – і раптом несподівано повернувся раніше часу. Тоді стояла сильна спека, а 61-річний актор її важко переносив. Коли відчув себе зовсім погано, вирішив повернутися додому. 5 липня 2010 р. у нього стався інфаркт, і Перевалів помер. Його дружина вінілу в тому, що трапилося знімальну групу – вона не розуміла, чому актора посадили на потяг замість того, щоб відразу відправити в лікарню. А колеги Перевалова стверджували, що на зйомках він запив і сам наполіг на тому, щоб йому взяли зворотний квиток. Обставини його відходу досі залишаються нез’ясованими.

Кадр із серіалу *Пелагія і білий бульдог*, 2009 | Фото: kino-teatr.ru

Актор з дружиною і донькою | Фото: kino-teatr.ru

Кіноактор Віктор Перевалів | Фото: kino-teatr.ru
На жаль, долі дітей-акторів нерідко складаються в дорослому житті дуже сумно: Життя в королівстві кривих дзеркал близнят Олі і Яло.