Україна офіційно оголосила про блокаду Криму: чого чекати від Росії і які будуть наслідки

Україна офіційно оголосила про блокаду Криму: чого чекати від Росії і які будуть наслідки

Експерти впевнені, блокадою Криму півострів не повернути

Через два місяці після початку блокади Криму активістами, перші особи української влади офіційно заявили про свою позицію – сьогодні на сайті президента з’явився лист до Кабміну, датований 4 листопада, в якому Порошенко просить уряд ввести блокаду півострова. У той же час на сайті уряду заявляють – блокаду ввели за ініціативою прем’єра Яценюка. Чому влада вирішила офіційно підтримати блокаду Криму, і які наслідки це може викликати, з’ясовував сайт “Сегодня.иа”.

Наслідки для України

Політолог Андрій Золотарьов впевнений, довго чекати відповідних дій від Росії не доведеться.

“Очевидно, що від Росії слід очікувати відповідальних дій. Не будемо забувати про те, що все-таки газ, що б там не говорили, залишається важелем впливу. Російська бюрократія володіє фантазією і творчим розмахом, тому відповідь буде”, – каже політолог.

“Газ залишається важелем впливу. Російська бюрократія володіє фантазією і творчим розмахом, тому відповідь буде”, – каже політолог.

З думкою свого колеги погоджується політолог-міжнародник Олег Волошин. Експерт упевнений, від Росії варто очікувати жорстких заходів, проте до військових дій не дійде.

Фото: Наталія Кравчук

“Росія заблокувала експорт сільгосппродукції, вони далі нас будуть тиснути. Я не думаю, що Росії зробить радикальні, військові дії”, – каже Волошин.

“Я не думаю, що Росії зробить радикальні, військові дії”, – говорить політолог.

До речі, на своєму брифінгу міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин заявив, що ні Росія, ні Білорусь не мають впливу на енергосистему України і “вдарити” по українській енергетиці Росія не зможе.

“Наші системи працюють паралельно, але впливу на українську територію ні Російська Федерація, ні Білорусь, ні інші сусіди не мають. В момент, коли недостатньо потужності в нашій системі відбувається перетік з їх системи в нашу. На даний момент немає ніяких обмежень. У нас ще достатній запас потужності є. Тому ніяким чином на даний момент ми не залежимо від Російської Федерації”, – запевнив Демчишин.

Фото: Євген Савилов

У той же час політолог Володимир Фесенко впевнений, що зараз Росія не піде на конфлікт з ЄС, тому чекати загострення воєнної ситуації на Донбасі також не варто. Таким чином, перед тим, як заявити про підтримку блокади Криму, українська влада убезпечила себе від загрози з боку РФ.

Володимир Фесенко вважає, що українська влада офіційно не озвучувала свою позицію про блокаду Криму раніше, так як це могло б вплинути на перемир’я на Донбасі, яке на даний момент зірвано. У той же час в минулому році, зазначає експерт, у разі блокади, Росія могла спробувати створити сухопутний коридор в Крим і розширити фронт.

“Якщо б такі заяви (про підтримку блокади) звучали в умовах перемир’я, які було на той момент, це могло викликати конфліктну ситуацію з Росією. І, можливо, це негативно було б сприйнято нашими європейськими союзниками. Зараз перемир’я практично зірвано. Тому зовнішні ризики зараз не так великі, як у вересні, але при цьому президент і уряд своїми рішеннями по “вантажний блокаді” Криму змушені реагувати на ту конфліктну ситуацію, яка виникла у Херсонській області”, – говорить Фесенко.

“Якби подібні заяви лунали в умовах перемир’я, які було на той момент, це могло викликати конфліктну ситуацію з Росією. І, можливо, це негативно було б сприйнято нашими європейськими союзниками. Зараз перемир’я практично зірвано. Немає того, що Україна могла б порушити”, – говорить Фесенко.

Допоможе блокада повернути Крим і чому влада не підтримувала активістів раніше

Арсеній Яценюк попросив президента вплинути на РНБО, які повинні розробити заходи для остаточного повернення тимчасово окупованій території Криму”. Мова йде, в тому числі, і про транспортної і енергетичної блокад. У той же час експерти заявляють – такими діями півострів не повернути.

“Крим Україні не поверне, поки в Росії керівник Путін. Крим можна повернути тільки тоді, коли в Україні жити буде краще. Наслідки для населення будуть болючі, але саме по собі це проблеми не вирішить”, – говорить Андрій Золотарьов.

Політолог Олег Волошин вважає, що такі дії влади лише налаштує кримчан проти України, а повернути Крим можна буде тільки після того, як на материковій частині країни стане жити краще, ніж у Росії. Крім того, політолог зазначає, що в результаті блокади Україна втрачає мільйони гривень.

“Вибухи опор електропередач – це диверсія і тероризм. В нормальній країні за таке саджають у тюрми. Коли весь конфлікт на Донбасі фактично вичерпується, коли є перспективи політичного врегулювання, ми з ура-патріотичних міркувань займаємося дурницями. Я бачу настрої в Криму – там немає світла в садках, у лікарнях. Ніхто не буде нам повертати Крим тільки тому, що ми влаштували блокаду – не повернути”, – упевнений Волошин.

Професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань вважає, що Україні варто посилити санкції по відношенню до Криму, а “окупантам необхідно ускладнити життя”.

“Рішення про те, що саме буде зроблено, ще не прийнято. Поки це обговорення питання. Коли Крим є окупованим, коли діють санкції з боку США, Європи, виглядає дивно, коли з боку України продовжується торгівля і тому є вимоги, що Україна повинна зайняти більш жорстку позицію, і це вимога озвучується кримськими татарами. Частина заходів прийнята. Про залізничне сполучення, наприклад – поїзди до Криму не ходять. Але ми знаємо, що фури продовжують ходити”, – каже Олексій Гарань.

“Коли Крим є окупованим, коли діють санкції з боку США, Європи, виглядає дивно, коли з боку України продовжується торгівля і тому є вимоги, що Україна повинна зайняти більш жорстку позицію, і це вимога озвучується кримськими татарами”, – каже Гарань.

Володимир Фесенко вважає, спочатку Україні необхідно скасувати в Криму вільну економічну зону, а вже після цього вирішувати, в якому обсязі проводити блокаду. Крім того, експерт упевнений, позиція держави в питанні блокади кардинально не змінилося.

“Блокада почалася не сьогодні, не вчора, а ще у вересні. Вже тоді було зрозуміло, що держава, як мінімум, не заважає транспортної блокади. Збій виник у жовтні. Я не знаю, чи були попередні домовленості, чи ні, але лідери кримських татар говорили про те, що вони сподіваються, що в жовтні будуть офіційні рішення про енергетичну блокаду Криму. Цих рішень не було. Очікувалося, що буде скасовано статус Криму як вільної економічної зони. Дійсно, це стало нонсенсом, тому що Крим вже півтора року окупований, до чого там зберігати вільну економічну зону? Стало очевидно, що на цьому рішенні заробляють”, – говорить політолог.

“Я не знаю, чи були попередні домовленості, чи ні, але лідери кримських татар говорили про те, що вони сподіваються, що в жовтні будуть офіційні рішення про енергетичну блокаду Криму. Цих рішень не було. Очікувалося, що буде скасовано статус Криму як вільної економічної зони”, – говорить Фесенко.

Нагадаємо, 22 листопада в Криму введено режим надзвичайної ситуації у зв’язку з повним відключенням від енергосистеми України після того, як невідомі активісти підірвали кілька опор ЛЕП.