Баба Яга в кіно: Хто з акторів створив яскравий образ казкової баби

З легкої руки чудового Георгія Мілляра в нашій країні для актора вважається дуже почесним вбратися в мальовничі лахміття і, прилаштувавши «ніс гачком», перевтілитися в дуже дивний спосіб. Баба-Яга ставала пробій акторської майстерності для багатьох артистів. Кожен намагається створити свій характер для цього персонажа – від відверто страшних до милих і навіть кокетливих.

Георгій Мілляр, казки Олександра Роу

Георгій Францевич створив цілу галерею казкових образів – від страшного Кащея до смішного Квака, однак саме Баба-Яга стала його «візитною карткою». Всього актор перевтілювався в цей образ чотири рази: у фільмах «Василиса прекрасна» (1939), «Морозко» (1964), «Вогонь, вода і… мідні труби» (1967) та «Золоті роги» (1972). У перший раз ця жіноча роль дісталася йому з боєм – адже зіграти страшну бабу хотіли багато актриси, навіть Фаїна Раневська пробувалася на роль. Однак Мілляр умовив Роу взяти саме його, привівши дуже переконливий аргумент: «Не жіноча це роль. От скажіть мені, яка актриса дозволить зробити себе такою страшною на екрані? А я все стерплю» – сказав актор, і став найголовнішою Бабою-Ягою нашого кінематографа.

Працюючи над образом, актор вивчав рухи старих людей, як художник, шукав для себе моделі: «В Ялті я побачив стареньку — пасла кіз на Чайній гірці. Стара-престара гречанка, згорблена, ніс гачком, недобрий погляд, в руках коротка паличка. Чим не Баба-яга?… А ще рясний матеріал мені дала сусідка по комуналці. Характер у неї був жахливий, склочница, їй треба було обов’язково когось посварити» – так народився персонаж, від виду якого діти, які випадково потрапили на зйомки, розбігалися з криками. Правда, вже така стара у Мілляра вийшла набагато більш милою.

Кадр з к/ф «Морозко»

Віра Алтайська, «Вогонь, вода і… мідні труби», 1967 р.

Кадр з к/ф «Вогонь, вода і… мідні труби»

Ця прекрасна актриса теж знайшла своє покликання в дитячих казках, причому грала вона не принцес, а злих відьом, мачуху і тому подібних персонажів. Казали, що й характер у Віри Алтайської був схожий – вибуховою і гострий, з-за чого інші режисери не любили з нею працювати, а от Олександр Роу знайшов у ній родзинку і зміг пристосуватися до темпераменту. Роль Баби-Яги–нареченої стала, напевно, самої незвичайної за сюжетним задумом. При цьому Бабу-Ягу-тещу і Кащея-нареченого грав все той же Георгій Мілляр, так що в цій казці ми можемо бачити унікальне тріо, створене двома самими чарівно-злочинницькими акторами радянського кіно.

Валентина Кособуцкая, «Новорічні пригоди Маші і Віті», 1975 р.

Кадр з к/ф «Новорічні пригоди Маші і Віті»

Ця смілива «бабуся» з музичної казки не тільки вбиралася до свята, але ще співала і танцювала, тому образ, створений Валентиною Кособуцкой, вийшов дуже творчим і по-своєму чарівним. До речі, крім Баби-Яги ця актриса запам’яталася глядачам у ролі Беатріче в «Труффальдіно з Бергамо» – ось такі різні втілення на екрані! Валентина дійсно дуже добре співала – у студентські роки їй навіть пропонували вибрати кар’єру опереткової співачки. Вона залишилася драматичною актрисою, але багатогранність таланту їй у житті дуже придалася. Модна Баба-Яга, схожа на естрадну зірку, підкорила глядачів у 1975 році.

Марія Барабанова, «Як Іван-дурник за дивом ходив» 1977 р.

Кадр з к/ф «Як Іван-дурник за дивом ходив»

У Марії Барабанової Баба-Яга вперше вийшла не злісної, а пухкенькою, домашній і дуже затишною. Дивно, що деякі актори знаходять своє неповторне амплуа не в молодості, сяючі красою і чарівністю, а у другій половині життя, коли їм вдаються вікові ролі. Так і Марія Павлівна, пропрацювавши багато років у Ленінградського театру комедії, всенародну популярність отримала в кіно саме в образах «тіточок», «бабусь» і «нянюшек»- наприклад, у «Червоній шапочці», «Финисте» і «Ослячою шкурі». Цікаво, що в театрі Барабанова виступала в амплуа травесті, і першими великими ролями в кіно у неї були принц Едуард в екранізації «Принц і жебрак» 1942 року і чарівний Кіт у чоботях у казці 1957 року.

Тетяна Пельтцер, «Після дощику в четвер» 1985 р.

Кадр з к/ф «Після дощику в четвер»

Майже через 10 років улюблена всіма Тетяна Пельтцер також створила образ Баби-Яги, більше схожий на добру бабусю. До речі, на думку істориків, саме так у старі часи наші предки-язичники і сприймали цей персонаж. Баба-Яга колись була гідним і мудрим персонажем, що мали важливе значення в рівновазі природних сил, а негативні якості і пристрасть до людоїдства придбала, можливо, в набагато пізніші часи, перетворившись у страшилку для дітей. Героя Тетяни Пельтцер називають в сценарії бабою-сторожихой на болоті.

Олександр Леньков, «Острів іржавого генерала» 1988 р.

Кадр з к/ф «Острів іржавого генерала»

У фантастичній повісті Кіра Буличова Баба-Яга – взагалі результат розвитку високих технологій. Добрий і зворушливий робот викликав у наших глядачів захват, не гірше Термінатора, а Олександр Леньков зумів ще раз довести, що стара в ступі – не жіноча роль. Цей актор з м’яким чарівністю часто з’являвся в дитячих казках, і його образи завжди були дуже запам’ятовуються.

Лія Ахеджакова, «Книга майстрів» 2009 р.

Кадр з к/ф «Книга майстрів»

Дуже здивувала глядачів Лія Ахеджакова, з’явившись в абсолютно новому для неї образі. Перший російський фільм студії «Walt Disney Pictures» став новим досвідом для вітчизняного кінематографа – в чомусь вдалим, в чому-то, може бути, і не дуже, якщо згадати наші прекрасні традиції дитячих фільмів-казок, однак безсумнівно, що прекрасні російські актори не дали повністю перетворити стрічку в шаблонно-американське кіно. Баба-Яга у виконанні Ахеджакової вийшла дуже глибоким персонажем – у неї є і особиста трагедія, і харизма, і гумор. Для актриси, яка створила стільки милих і улюблених глядачами жіночих образів, ця робота стала дійсно цікавою.

Олена Яковлєва «Останній богатир» 2017 р.

Кадр з к/ф «Останній богатир»

У такій спільній роботі російсько-американських кінематографістів в Бабу-Ягу перевтілилася краса нашого екрану і колишня Інтердівчинка Олена Яковлєва. Трохи розчарувало, мабуть, те, що для образу молодшою чаклунки залучили іншу акторку, адже в таких випадках завжди цікаво побачити можливості перетворення однієї людини. Складний грим, який накладали по 5 годин, зробив роботу над фільмом не найпростішою, але Олена Яковлєва впоралася з усіма труднощами. Пізніше, в інтерв’ю, вона поділилася своєю думкою про цю роль: «У мене теж улюблена Бабка-Йожка — це Мілляр, і я буду щаслива, якщо я встану з ним в один ряд, або хоча б трошки постою поруч.» Зараз, до речі, готуються до випуску відразу дві частині продовження російського фентезі, так що ми ще будемо мати можливість оцінити талант Олени і порівняти її з самою головною Бабою-Ягою нашого кінематографа, яку поки, мабуть, ніхто з акторів не зміг перевершити.