Фраза «якщо людина талановита, то вона талановита у всьому», безсумнівно, відноситься і до Олени Олександрівні Косовий. Дочка командира, стала розвідницею з досконалим знанням мови, пізніше перетворилася в скульптора зі світовою славою. При цьому, займаючись роботою і творчістю, вона прожила майже все життя в любові з єдиним чоловіком, з яким створила сім’ю ще в молоді роки.
Як дочка командира-прикордонника отримала роботу в Центрі інформації
Олена Косова – дочка генерала, командуючого внутрішніми військами МВС, була першою радянською жінкою, яка працювала в ООН./Фото: miragebeaut.ru
Олена народилася в сім’ї кадрового військового 6 червня 1925 року. Ще під час Великої Вітчизняної війни вона встигла закінчити курси з снайперської стрільби, щоб піти на фронт, але здійснити бажання не вдалося – війна закінчилася. Тоді дівчина вирішила вступити у Вищу школу Міністерства державної безпеки (МДБ) – вивчати англійську мову для роботи професійним розвідником: наступав період холодної війни, і країна потребу у фахівцях саме цієї області.
Успішно пройшовши відбірковий тур, два роки по 7-8 годин щодня Олена навчалася тонкощів письма і вимови іноземної мови. Однак, коли знадобилося застосувати його на практиці, виявилося, що мовні фрази і звороти давно застаріли – в реальному житті у ходу був розмовна англійська, а класичний літературний залишився лише у творах письменників минулих століть. Втім, перевчитися праці не склало: через нетривалий час дівчина говорила нітрохи не гірше сучасних носіїв мови.
Склавши випускні іспити, майже відразу Олена стала співробітницею «американського» відділу, створеного в 1947 році Комітету інформації, який займався військової, політичної та науково-технічною розвідкою. У цьому ж році вона вийшла заміж за Миколу Косова – молодої людини, з яким Олена познайомилася, проходячи навчання в школі МДБ. Симпатичний блондин, закінчив мовний факультет трохи раніше, працював в управлінні МДБ, виконуючи функції перекладача високопосадовців країни, що здійснюють ділові візити в США.
Як проходила американська відрядження Косовий
Будівлю ООН в Нью-Йорку, 1950-ті роки./Фото: regnum.ru
У 1947 році Олена, отримавши оперативний псевдонім «Анна», разом з чоловіком вирушила в службове відрядження в Сполучені Штати. Офіційно в Москві вони значилися співробітниками ТАРС у Нью-Йорку, на ділі ж молода жінка працювала в резидентурі, прикриваючись діяльністю в представництві ООН в якості перекладача для радянських делегацій.
Жваву кмітливу жінку, відмінно справляющуюся зі своїми обов’язками, незабаром помітили й рекомендували у велику міжнародну організацію. Працюючи там, вона отримала своє перше оперативне завдання – забезпечити постійну конспіративну зв’язок з співробітницею ООН з представництва однієї європейської країни. Всю інформацію, передану джерелом, Олена обробляла в резидентурі, яка розташовувалася в радянському генконсульстві. Туди розвідниця приїжджала після основної роботи: вона значилася в економічному відділі, відповідаючи за архівні дані і це було її друге прикриття – цього разу перед працівниками посольства.
Одного разу «Анні» доручили терміново вилетіти в інший штат для скасування зустрічі оперативника з агентом. Вона з блиском виконала завдання, попередивши арешт американцями нелегального резидента, так як завжди була поза підозрою і не піддавалася стеження контррозвідників. Проявляючи крайню обережність, Олена навіть вдома не говорила вголос про свою таємну роботу, обходячись в цьому випадку жестами або виразним поглядом.
Яку інформацію вдалося передати Центру
Володимир Борисович Барковський – радянський розвідник, в групі якого працювала Косова./Фото: i.mycdn.me
За сім років, які провела Косова в американській «відрядженні», було виконано безліч великих завдань і жодне з них не було провалено! Наскільки вони були важливими для країни говорить факт, що інформація, про деяких видобутих розвідницею даних досі засекречена.
З того, чим поділилася Олена Олександрівна з пресою, відомо, що вона працювала зв’язковою в групі Володимира Борисовича Барковського – майбутнього Героя Росії, який збирав відомості, які зіграли значну роль у реалізації планів по атомних розробок СРСР. За словами Косовий, в її обов’язки входили зустрічі з іноземними агентами, друк конспіративних листів і доставка їх у певне місце. Відбувалося все в міру потреби, а одночасно з цим «Анна» постійно контактувала з двома-трьома агентами, отримуючи секретні дані, пов’язані з планами натовських країн щодо вирішення загальносвітових проблем.
В обстановці, коли практично за кожною людиною з Союзу був встановлений суворий контроль, Олена залишалася поза підозрою. Косова примудрялася виконувати завдання, не привертаючи уваги ФБР: їй вдавалося вільно переміщатися по країні в той час, коли скороченим до мінімуму радянським дипломатам заборонялося залишати навіть межі одного міста. Діяльність розвідниці в умовах холодної війни двох світових держав була високо оцінена Центром, так як передаються нею дані на ділі сприяли захисту та зміцненню зовнішньополітичних інтересів СРСР.
Чому Косова пішла з розвідки та як стала знаменитим скульптором
Олена Косова і Маргарет Тетчер. «Залізна леді» була люб’язна і подякувала за свій бюст, який помістила на робочому столі./Фото: i2.wp.com
Дізнавшись про свою вагітність, Олена вирішила повернутися в Москву – народжувати у Штатах вона не захотіла – і піти з розвідки. У Росії вона попросила «відпустку» на три роки, але почула пропозицію звільнитися і відновитися на роботі в будь-який зручний для неї час. Майбутня мама звільнилася, але, народивши дитину, віддала перевагу сім’ї, поставивши хрест на кар’єрі розвідниці. Втім, будучи дружиною нелегального резидента, вона досить часто допомагала чоловікові в його роботі, знайомлячись або заводячи бесіди на дипломатичних прийомах з потрібними людьми.
Інтерес до творчості виник у Олени Олександрівни до 50 років: перебуваючи з чоловіком, у якого була тривале відрядження в Угорщині, Косова раптово захопилася створенням скульптурних погрудь. Роботи були настільки успішні, що її прийняли у члени Спілки художників СРСР, а після персональної виставки про колишньої розвідниці заговорили журналісти та професійні мистецтвознавці. Вони відзначали незвичайний почерк скульптора і вміння передавати не лише зовнішні риси, але й внутрішній стан людини. Після зустрічі з Маргарет Тетчер, на якій Олена Олександрівна презентувала створений їй бюст прем’єр-міністра Великобританії, прізвище Косовий з’явилася в пресі.
Сьогодні роботи Е. А. Косовий є експонатами музеїв різних країн. Серед тих, чиї скульптурні особи вона створювала, знаходяться Брежнєв, де Голль, Кеннеді, а також знайомі з молодості колеги-розвідники.
А інший радянської розвідниці навіть встановили посмертно пам’ятник у Польщі.
Thanks!
Our editors are notified.