Автомобілі були одним з найсильніших захоплень останнього російського імператора. Автопарку Миколи II міг позаздрити будь-який європейський монарх: до 1917 року в царському гаражі перебувало понад півсотні «самохідних візків». Були серед них не тільки легкові машини імператора і його свити, але і такі нововведення, як автопоїзд з причіпними візками і автосани на гусеничному ходу.
Daimler, Rolls-Royce, Mercedes, Renault та інші, або скільки коштувала імператорська мрія про автопарку
З політичних міркувань Микола II вважав відкриті автомобілі. Цар вважав, що повинен бути видний народу./Фото: mtdata.ru
Ідейним натхненником створення царського гаража став князь Володимир Орлов. У 1905 році першими у колекції государя з’явилися машини зарубіжного виробництва: французький фаетон Delaunnay-Belleville і німецькі автомобілі Mercedes з кузовами різних типів. На розкішному, комфортабельному «Делоне-Бельвиле» добре було покататися по місту, а швидкохідні «Мерседеси» призначалися для дальніх поїздок. Шикарний Delaunnay-Belleville справив таке сильне враження на російського імператора, що він замовив компанії-виробнику два таких лімузина, обошедшиеся державної скарбниці майже в 18 з половиною тисяч рублів золотом.
Безумовно, Delaunnay-Belleville був найпотужнішим, самим комфортабельним і, звичайно ж, дорогим у Власному Його Величності гаражі. Улюбленці государя Миколи Олександровича – автомобілі-ландо моделі Delaunnay-Belleville 70 SMT (абревіатура від Sa Majeste le Tsar – Його Величність Цар). На них були передбачені ексклюзивні функції: підігрів підлоги, віконні жалюзі, електричне освітлення салону, відкидні підніжки-драбинки. На даху одного з лімузинів зробили скляну галерею, щоб монарх міг стояти в салоні в повний зріст.
В 1911 році в імператорський парк доставили дві іномарки Rolls-Royce Silver Ghost. Назва «Срібний привид» говорило про сріблястому кольорі машини і тихій роботі двигуна. Пізніше Микола II звернув увагу на продукцію провідних компаній Renault, Daimler і менш відомих Serex, Turcat-Mery.
Вітчизняного виробника в автопарку Миколи II представляли петербурзький Lessner і ризький «Руссо-Балт». За 6 років автопарк було вкладено понад півмільйона рублів. Керував автогосподарством князь Орлов, він же довгий час виконував обов’язки водія вінценосної родини.
Малютка Peugeot цесаревича Олексія – інновація на світовому авторинку
Малютка «Пежо» цесаревича Олексія./Фото: kolesa.ru
У жовтні 1914 року 10-річний спадкоємець престолу одержав до Дня ангела казковий подарунок – мініатюрний двомісний автомобільчик Bebe Peugeot. Пілотна одноциліндрова модель цього транспортного засобу з’явилася на виставці в Парижі десятьма роками раніше. Французька фірма Peugeot позиціонувала свій новий продукт як дешеве, гранично просте і в той же час надійне авто, максимально адаптоване до міських умов. Після ряду модифікацій «Малятко Пежо» знайшла чотирициліндровий двигун потужністю в 10 л .с. В такому варіанті вона потрапила в Росію на IV Міжнародну автомобільну виставку в Санкт-Петербурзі і прямо звідти перекочувала в Імператорський гараж. Легкий і компактний автомобіль (вага – 350 кг, довжина – близько 2,5 м) міг розвивати швидкість до 60 км/год. Цесаревич Олексій непогано справлявся з водінням машини, проте самостійно їздити хлопчикові дозволялося тільки на першій передачі по паркових алеях. Це було продиктовано турботою про безпеку хворого на гемофілію спадкоємця, для якого незначна травма, отримана в аварії, могла стати фатальною.
На запит керівництва фірми Peugeot про роботу її продукції Управління Власної Його Імператорської Величності Гаража письмово повідомило, що придбані автомобілі продемонстрували чудові експлуатаційні якості. Цей відгук послужив відмінною рекомендацією і довгий час використовувався французами в якості реклами.
У скільки обходилося обслуговування царських авто
На початку 1905 року збудували гараж в Царському Селі, а до весни 1911 року гараж на 25 авто вже з’явився в Лівадії — для потреб двору під час перебування в Криму./Фото: autoassa.ru
По мірі збільшення автопарку і розширення області застосування моторів зростала кількість гаражів. Перші з’явилися в Царському Селі, потім були побудовані в Санкт-Петербурзі, Петергофі, Лівадії. Якщо государю чекала поїздка залізницею, то автомобілі повинні були слідувати за ним. Спочатку їх перевозили на відкритих платформах, а з часом виділили кошти на будівництво двох спеціальних вагонів-гаражів.
За чотири роки штат обслуговуючого персоналу – водіїв і автомеханіків – збільшився втричі і становив 80 осіб. Їх зарплата, а також накладні витрати, витрати на пально-мастильні матеріали обходилися щорічно в суму, еквівалентну майже мільйону доларів. Додавалися до цього і витрати на компенсацію збитків власникам худоби (коней, корів), потерпілого внаслідок дорожньо-транспортних пригод, в яких перший час траплялося чимало.
Кому дісталися елітні авто після розстрілу членів імператорської сім’ї
Після падіння монархії всі автомобілі Миколи II спочатку перевели до ведення Тимчасового уряду, а потім — Автоконюшенной бази Робітничо-селянського уряду./Фото: avatars.mds.yandex.net
Після революції царський автопарк перейшов у користування нової влади. Весь транспорт був внесений у Список автомобілів автомобільної бази робочого і селянського уряду» і розподілений між більшовицькими вождями. Під першим номером у переліку значився Rolls-Royce, який обслуговував Льва Троцького. Леніну надали два авто – Turcat-Mery і улюблений імператорський Delaunnay-Belleville. Однак від останнього Володимир Ілліч майже відразу ж відмовився, оголосивши його недозволено розкішним. Згодом замість нього Леніну виділили Rolls-Royce Silver Ghost. Іноді «Делоне-Бельвилем» користувалися Троцький або Каменєв, але більшу частину часу царський лімузин простоював. Машина була складна в управлінні і вимагала величезної кількості пально-мастильних матеріалів. Це підштовхнуло оголосити її непридатною для повсякденної експлуатації і продати, що і було зроблено в 1928 році.
Особлива доля була уготована авто цесаревича Олексія. Bebe Peugeot в списки автобази Тимчасового уряду не потрапив за досить курйозною причини – малолитражную машинку прийняли за іграшкову. Тому спочатку автомобіль цесаревича служив експонатом виставки в Олександрівському палаці, присвяченій побуті імператорської сім’ї. Після її ліквідації був переданий в гурток автомобілізму при Ленінградському палаці піонерів. Існування «Малятка» закінчилося в 1942-му, після бомбардування.
А деякі художники здатні робити мистецтво з розплющених під пресом машин.
Thanks!
Our editors are notified.