«Найрозумніше, чого досягла людина, це – вміння любити жінку, поклонятися її краси, – від кохання до жінки народилося все прекрасне на землі», – напевно, багато хто пам’ятає ці слова легендарного культового письменника радянського періоду Максима Горького. І чи не тому його особисте життя було насичене численними захопленнями і романами, крім любові до своїх дружин… І чи не тому вона була такою ж яскравою, як і його запаморочлива письменницька кар’єра?
Складно пригадати, хто з письменників, крім Гіркого, ще за життя добився такого світового визнання і слави. У його честь називалися міста, вулиці, навчальні заклади. Російського прозаїка п’ять разів номінували на Нобелівську премію (але жодного разу так і удостоїли). У Радянському Союзі він був самим видаваним автором, причисляющимся до головних творців вітчизняного літературного мистецтва. З виданням його творів суперничало лише видання творів Пушкіна і Толстого.
Максим Горький (Олексій Пєшков).
До того ж відомий літератор, незважаючи на важку форму туберкульозу легенів, мав унікальні особливості організму: він практично не відчував болю, мав приголомшливий інтелект, був надзвичайно витривалий фізично і працездатний майже до останніх днів свого життя.
Проте сьогодні мова піде про інше – про стосунки Горького з жінками.
Швидкоплинні захоплення у долі письменника
Особисте життя нашого героя була досить бурхливою, бо був він людиною пристрасним, імпульсивним, що захоплюються. Про це свідчать розповіді очевидців, так і чисельності його романів, швидкоплинних зв’язків і захоплень.
Олексій Пєшков.
В юному віці Горький (Олексій Пєшков) відчував огиду до фізичною відносин, так як не раз йому доводилося бути свідком п’яних оргій. Йому тоді здавалося, що фізичні відносини не можуть існувати без духовного зв’язку. На думку деяких з його біографів, гіперсексуальність письменника, проявилася пізніше, буде пов’язана з історією втрати невинності Пешковым. Він описав цей епізод в одному з автобіографічних оповідань, 17-річний герой якого проводить ніч кохання з повією під перевернутою човном, ховаючись від дощу. «Це були перші жіночі поцілунки, подаровані мені життям, і це були найкращі поцілунки, бо всі наступні страшно дорого коштували і майже нічого не давали мені».
Максим Горький.
Подальше його захоплення дівчиною мало не коштувало нашому героєві життя. У дев’ятнадцятирічному віці юнак здійснив спробу самогубства, вистріливши собі в груди. Однак промахнувся – замість серця пробив легке, що згодом і призвело до хронічного захворювання легенів, а пізніше туберкульозу. Причиною послужила частково нерозділене кохання до Марії Деренковой, призвела нашого героя в глибоку депресію, яка ускладнювалася і невдалими спробами примиритися з навколишнім світом і обставинами. У передсмертній записці було зазначено наступне: «У смерті моєї прошу винити Генріха Гейне, що вигадало зубний біль у серці». У лікарні, через кілька днів, Олексій повторив спробу суїциду, але і на цей раз був врятований медиками.
Психіатри тут же визначили Пєшкова як психічно неврівноважену особистість з цілим списком захворювань: “схильність до самогубства, як до засобу вирішення проблем, манії бродяжництва та схильність до садизму”. І швидше за все, були праві… Бо ще в шкільні роки, він захворів віспою, Альошка викинувся з вікна і пролежав довгий час в снігу. А в десять років на спір лягав під поїзд. Як-то, посварившись з вітчимом, напав на нього з ножем, спочатку погрожуючи вбити його, а потім і себе.
Марія Басаргіна. / Олексій Пєшков.
Пізніше, працюючи вагарем на залізничній станції, наш герой закохався в дочку свого начальника – Марію Басаргину. 21-річний юнак навіть просив її руки, але батько дівчини, незважаючи на хороше ставлення до Олексія, відмовив хлопцеві. Басаргін, знаючи про революційних настроях майбутнього письменника, по-доброму порадив йому знайти собі дружину з відповідним світоглядом. Пєшков незабаром звільнився і поїхав, але назавжди зберіг теплі спогади про Марію. Мало того, зі слів її молодшої сестри, він до кінця свого життя матеріально допомагав всьому сімейству Басаргиных.
У 1893 році 25-річний Максим Горький почав жити з Ольгою Камінської, розлученою жінкою, старшою за нього на десять років. Ольга за фахом була акушеркою, захоплювалася портретним живописом і шиттям жіночих капелюшків. Проте їх спільне життя була не довгою. Покинутий чоловік постійні робив спроби повернути Ольгу, що бісило письменника. А потім виникло непорозуміння, яке все більше віддаляло їх один від одного. Останньою краплею стало те, що Ольга заснула під час авторського прочитання щойно написаного Гірким оповідання «Стара Ізергіль». Вони розлучилися. «Я не звинувачую тебе ні в чому і ні в чому не виправдовую себе, я лише переконаний, що з подальших стосунків у нас не вийде нічого…» – написав Гіркий Ользі у прощальній записці.
Перша офіційна дружина і єдина
Катерина Волжина і Максим Горький.
У перший і єдиний раз офіційно наш герой одружився в 28 років на Катерині Волжиной, яку зустрів у видавництві «Самарської газети», де публікувався. Вона там працювала коректором. До слова сказати, коригувала вона і роботи Горького, так як той до тридцяти років ще продовжував писати з граматичними помилками. Обвінчалася вони в 1897 році, і через рік, Катерина народила сина Максима, а в 1901 році — доньку Катю.
Сім’я Пєшкова.
Як часто буває в життя творчих особистостей, любов до дружини розвіялася як туман, і Гіркий став обтяжуватися сімейними узами. Їхній шлюбний союз з Катериною Волжиной на деякий час перетворився в батьківський: вони стали жити разом тільки через дітей. А коли в їхній дім несподівано прийшла біда, забравши життя маленької дочки, хворої на менінгіт, примарні сімейні відносини і зовсім зійшли нанівець. Подружжя остаточно розлучилися за обопільною згодою.
Сім’я Пєшкова.
Втім, Максим Горький і його дружина до кінця життя залишалися хорошии друзями і підтримували листування. До слова сказати, вони так і не розлучилися, і Катерина Павлівна до самої смерті залишалася офіційною дружиною знаменитого письменника. Та й до того ж в офіційній біографії, написаної в радянський час, не було й слова про його подальших цивільних дружин.
Велика любов Максима Горького
Максим Горький./ Марія Андрєєва.
Після розставання з дружиною у письменника з’явилася нова любов — актриса Марія Андрєєва, з якою Горький почав жити цивільним шлюбом. Під впливом Андрєєвої, з якою прожив близько 16 років, літератор почав активно брати участь у революційній діяльності, за що в 1905 році був заарештований. Після звільнення вступає до лав РСДРП і знайомиться з Леніним.
Марія Андрєєва. / Максим Горький.
Саме через Марії Гіркий залишав Росію до революції, живучи в Америці, в Італії. А коли повернулися на батьківщину, між подружжям почали виникати суперечки на політичному ґрунті. Як відомо, Горький не особливо перейнявся революційними ідеями, Андрєєва ж, захопившись партійною роботою, стала віддалятися від чоловіка, і в 1919 році прийшов кінець їхнім стосункам. Подейкували, що причина частково крилася в тому, що Олексій Максимович завів на стороні роман із заміжньою жінкою, яка народила від нього дочку, неймовірно схожий на письменника. Це і стало останньою краплею розриву їхніх відносин.
Детальніше про історію цієї любові Горького читайте:Максим Горький і Марія Андрєєва: історія письменника-ідеаліста і актриси, якій поклонялася богема.
Остання любов Буревісника революції
Максим Горький. / Марія Будберг.
Але як би там не було, жирну крапку у відносинах з Андрєєвої поставив сам Горький, заявивши, що йде до Марії Будберг, колишньої баронесі і за сумісництвом його секретарці. З цією жінкою літератор прожив 13 років також у цивільному шлюбі. Марія була на 24 роки молодше письменника, і говорили, що вона «крутить романи» за спиною вже не молодого Олексія Максимовича. Одним з її коханців був відомий англійський фантаст Герберт Уеллс. Саме до нього вона переїхала відразу після смерті Горького. Ходили також чутки, що Марія Будберг, що мала репутацію авантюристки, була пов’язана не тільки з органами НКВС, але цілком могла бути подвійним агентом, працюючи на англійську розвідку.
Докладніше про останній союзі Горького можна прочитати в огляді: Червона Мата Харі, або «залізна жінка»: Марія Будберг – подвійний агент розвідки і остання любов Максима Горького.
Загадкові обставини смерті.
А. М. Гіркий з сином Максимом Пешковым. Париж. 1912 рік.
Після повернення в Росію в 1932 році Максим Горький багато працював у видавництвах газет і журналів, організував і провів Перший Всесоюзний з’їзд радянських письменників. Повний життєвих сил і енергії після несподіваної смерті сина внаслідок запалення легенів, письменник знітився. При черговому відвідуванні могили Максима він сильно застудився. Три тижні у Горького була лихоманка, яка призвела його до смерті на початку літа 1936 року. Тіло радянського письменника було піддано кремації, а прах поміщений в Кремлівську стіну на Червоній площі. Сам Сталін ніс до місця поховання урни з прахом. До речі, під час похоронної процесії поруч пліч-о-пліч йшли перша законна дружина Катерина Пєшкова і друга громадянська – Марія Андрєєва.
Сталін з Гірким.
Пізніше не раз порушувалося питання про те, що легендарного письменника і його сина могли отруїти. По даній справі проходив народний комісар Генріх Ягода, який був коханцем дружини Максима Пєшкова, сина Олексія Максимовича. Деякий час підозрювали причетність Льва Троцького і навіть самого Йосипа Сталіна. Але прояснити ситуацію не вийшло.
Thanks!
Our editors are notified.