Вважається, що в нашому світі не вистачає доброти, а сучасним людям – здатності співчувати. Кілька історій, про які піде мова в цьому огляді, в різні роки стали надбанням громадськості, викликали великий резонанс у світі і змусили людей серйозно задуматися. Про деякі з цих героїв вже зняті телепередачі і написані книги. Безсумнівно, що всі вони дозволяють нам повернути віру в людство.
Порятунок батьків
Деякі штати М’янми періодично стають ареною жорстоких релігійно-етнічних конфліктів між мусльманами-рохінджа і більшістю населення, що сповідує буддизм. Важко сказати, хто винен у цих ворожнечі, проте страждають, як завжди, мирні жителі, які змушені масово тікати в сусідні країни. Більшість своїми силами перебирається в Бангладеш. У 2017 році, завдяки цій фотографії, що потрапила в ЗМІ, мільйони користувачів соцмереж дізналися про тяжку долю біженців у цьому регіоні. Унікальна історія синівської вдячності вразила людей до глибини душі. Молодий чоловік Мухаммед Аюба, покидаючи рідний дім, в прямому сенсі забрав з собою батьків. Паралізовану матір і важко хворого батька він посадив у плетені кошики і тягнув їх на собі цілих 7 днів. При цьому шлях біженців лежав не по дорогах, а через гори, ліси та болота.
Фотографія молодого чоловіка, який 7 днів ніс своїх батьків, рятуючись від смерті
Діставшись нарешті до Бангладеш, Мухаммед дав інтерв’ю турецьким журналістам і розповів про тяжку долю свого народу. На жаль, в жахливих умовах табору біженців Кутупалонг, його батько незабаром помер.
Останні хранителі людей похилого віку
Моріс Роуленд і Мігель Альварес
Завдяки безкорисливості і доброті цих двох молодих людей в Америці в 2014 році був переглянутий закон про догляд за літніми людьми. Моріс Роуленд і Мігель Альварес працювали в одному з приватних будинків престарілих в Каліфорнії кухарем і прибиральником. Коли компанія збанкрутувала, весь персонал просто пішов, і більшість старих повернулися до родичів. Однак 16 літніх пацієнтів залишилися жити у своїх кімнатах, так як йти їм було нікуди. Молоді люди не змогли їх кинути і щодня продовжували доглядати за покинутими людьми похилого віку, деякі з яких вже погано розуміли, де вони знаходяться і що відбувається. Щоб встигнути забезпечити хоча б мінімальний догляд, хлопці змушені були працювати практично цілодобово. Зрештою, ця ситуація привернула увагу громадськості і призвела до зміни в законодавстві.
Мільярдер без мільярдів
Чарльз Френсіс Фіні
Чарльз Фіні – дійсно гідний називатися філантропом і меценатом. Сьогодні, звичайно, більшість людей, які зуміли заробити мільйонні та мільярдні статки, жертвують досить багато на благодійність. Однак Чарльз – єдина людина, який віддав на загальні потреби не 5-10% свого доходу, а абсолютно весь капітал! І до речі, йдеться про 7 мільярдів доларів. Заробив же цей талановитий бізнесмен свої гроші на мережі магазинів Duty Free. Саме він колись придумав і реалізував цю оригінальну ідею. У 1988 році Чарльз, за оцінками Forbes, перебував на 31 місці серед найбагатших людей США. Однак за наступні десятиліття Благодійний фонд, заснований Фіні, встиг вкласти в різні сфери практично всі його стан. Основними цілями були наука, охорона здоров’я, освіта, утримання будинків престарілих, захист цивільних прав у багатьох країнах, включаючи Австралію, США, Південну Африку, В’єтнам та Ірландію. Згідно з планами колишнього мільярдера, абсолютно всі свої кошти на благодійність він витратить до 2020 року, після чого Фонд припинить своє існування. До речі, перші 15 років цієї благородної діяльності філантроп приховував її. Активно висвітлюватися в пресі його робота стала тільки з 2012 року, коли грандіозний масштаб вкладень вже було не приховати.
Жебрак меценат
Добрі Димитров Добрев – людина, яка у віці 103 років вів життя цього святого
Болгарського дідуся Добрі зараз ще називають святим з Байлово. На жаль, минуло вже більше року, як цей чоловік помер, але пам’ять про нього, напевно, буде жити в його рідних місцях ще довго. Подробиці його долі не відомі, крім того, що він все життя працював на землі, а під час Другої світової війни майже повністю втратив слух. В останні десятиліття свого життя він став відомий завдяки дійсно аскетичному способу життя. Ночував дідусь у невеликому будиночку на території церкви «Святих Кирила і Мефодія» в рідному селі, доглядала за ним дочка. Кожен день Добре Добрев добирався в Софію. Іноді, якщо було на що, – на автобусі, інший раз пішки. У столиці біля храму-пам’ятника Олександра Невського або церкви «Семи Святих» він весь день збирав милостиню. Всі зібрані гроші цей дивовижний чоловік жертвував на храми і дитячі будинки. На себе він витрачав мінімальну суму, часто носив одяг, подаровану іншими людьми. При цьому гроші, які він віддавав на благодійність, були справді суттєвими. Тільки на ремонт кафедрального собору Святого Олександра Невського дідусь пожертвував 35 700 левів, що відповідає приблизно 18 250 євро. Це вкладення, до речі, є найбільшим від приватної особи за сто років існування храму. Ймовірно, всім сучасним служителям церкви слід було б повчитися у 103-річного дідуся з Болгарії справжнім християнським цінностям.
Байкери-захисники
Банда байкерів з Лос-Анджелеса Bikers Against Child Abuse (BACA)
Якщо вам здається, що байкери – це потенційно небезпечні хлопці, які здатні тільки ганяти ночами по дорогах, лякаючи мирних обивателів, то ви глибоко помиляєтеся. Команда з Лос-Анджелеса, відома як Bikers Against Child Abuse (BACA), наприклад, взяла на себе благородну місію. Хлопці (і дівчата) захищають дітей, які зазнали сексуального насильства. Напевно, з точки зору психології, круті захисники в шкірі і заклепках – це саме те, що може надати впевненість переляканій дитині. Добровільні помічники охороняють будинок жертви ночами, проводжають малюків в школу і на судові засідання. Вони навіть отримали дозвіл перебувати поруч, коли дитина дає свідчення, щоб той відчував себе спокійніше. Хлопці з BACA дуже наочно демонструють, що милосердя і доброта можуть приходити в цей світ у дуже різноманітних видах і формах.
Thanks!
Our editors are notified.