Михайло Ісаковський волів ніколи не відповідати прямо на питання, хто ж став прототипом героїні з його пісні, хоча і погоджувався, що вставив ім’я він не просто так. Можливо, поет не хотів виносити на суд щось особисте, що стосувався виключно його життя. Втім, причин для мовчання могло бути багато. Хто ж насправді став прообразом героїні з легендарної пісні, ким була та, про яку й сьогодні співають не тільки в Росії, але і далеко за її межами?
Катерина Горанская
Михайло Ісаковський. / Фото: www.ytimg.com
Дослідники творчості Михайла Ісаковського стверджують, що неодноразове згадування імені Катюша у віршах поета – це данина пам’яті та поваги його першій вчительці, Катерині Сергіївні Горанской. Це була дійсно дивовижна жінка, яка самовіддано любила дітей і вчила їх не за обов’язком, а за покликанням серця.
Сім’я майбутнього поета була дуже бідною і в хлопчика взуття були одні тільки постоли, в яких він ходив і влітку, і взимку. Щоб хлопчик не обморозив собі ноги, Катерина Сергіївна частенько залишала учня ночувати прямо в школі, так і голодним бігати йому не дозволяла.
Якби не участь Катерини Горанской, Михайло Ісаковський міг би осліпнути ще в дитинстві.
Михайло Ісаковський і Катерина Сергіївна Горанская. / Фото: www.mailbonus.ru
Вчителька помітила серйозні проблеми з очима у свого учня. Батьки Михайла при всьому бажанні не змогли б відвезти сина в місто, так як на це у сім’ї просто не було коштів. Тому Катерина Сергіївна особисто знайшла і оплатила віз, отвезшую хлопчика в місто до окуліста. Тоді і поставили Михайлу Исаковскому невтішний діагноз: запалення сітківки і хронічна короткозорість.
І знову Катерина Горанская сприйняла цю ситуацію близько до серця: вона особисто принесла Михайлу підручники додому, і сама приходила до нього, перевіряла, як він засвоїв матеріал, роз’яснювала те, чого хлопчик не зрозумів.
Михайло Ісаковський в юності. / Фото: www.yarkprf.ru
Напевно у віршах, де згадується ім’я «Катюша», він мав на увазі саме Катерину Сергіївну. Ісаковський дуже засмучувався, коли йому повідомили про смерть Катерини Горанской під час Великої Вітчизняної війни. Приїхати на похорон він тоді не зміг, але вислав гроші на пам’ятник.
Пізніше Михайло Ісаковський скаже: всім, чого поет досяг у житті, він зобов’язаний мамі і своїй першій вчительці.
Катерина Михайлова
Катерина Іларіонівна Михайлова. / Фото: www.livejournal.com
На початку Великої Вітчизняної війни з дівчиною з пісні стала асоціюватися ленінградська школярка Катерина Михайлова. Вона приписала собі два роки, щоб її взяли на фронт, виносила поранених з поля бою, ходила в розвідку, а після написала лист Йосипа Сталіна з проханням дозволити їй служити в морській піхоті, куди дівчат не брали взагалі. Сталін дав свою згоду і тендітна дівчинка нарівні з чоловіками била ворога.
Катерина Іларіонівна Михайлова. / Фото: www.edumsko.ru
Про неї ходили легенди і навіть німці не стріляли в Катюшу, коли вона ходила по воду до колодязя, розташованого між нашими і німецькими позиціями. Навпаки, варто було з’явитися Катерини Михайлової з двома відрами, як німецькі солдати починали співати відому їм радянську пісню «Катюша». Пізніше Катерина Михайлова була нагороджена Золотою медаллю Героя Радянського Союзу.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: 17-річна Катерина Михайлова – гордість морської піхоти >>
Катерина Алексєєва
Катерина Алексєєва. / Фото: www.dv.land
У Владивостоці в 2013 році був відкритий пам’ятник інший Катрусі – Катерині Алексєєвої. Вона закінчила консерваторію, володіла гарним сильним голосом і брала участь у боях в 1938 році, коли на східних кордонах Радянського Союзу розгорівся конфлікт біля озера Хасан.
Дівчина перебувала в Примор’ї разом з чоловіком, капітаном Олексієм Алексєєвим, а коли розгорнулися бойові дії і чоловіки пішли на передову, організувала госпіталь, сама прала бинти, готувала їжу, писала листи рідним поранених і взяла на себе відповідальність за все, що відбувається в містечку, поки чоловіки намагалися відвоювати захоплені японцями землі.
Владивосток. Пам’ятник Катерині Алексєєвої, яку теж вважають героїнею пісні «Катюша». / Фото: www.blogspot.com
Катерина Алексєєва за мужність і героїзм був нагороджений орденом Червоної Зірки, ставши першою жінкою, що отримала цю нагороду. Краєзнавці Владивостока впевнені, що поет Михайло Ісаковський і композитор Матвій Блантер, коли дізналися історію Катерини Алексєєвої, прийняли рішення про висвячення пісні їй.
Музей «Катюші»
Меморіальний музей М. В. Ісаковського. / Фото: www.culture.ru
У селі Сходи Смоленської області знаходиться меморіальний музей Михайла Ісаковського, а раніше його називали Музеєм пісні «Катюша». Співробітники музею відшукували, збирали і дбайливо зберігали все, що стосувалося їхнього знаменитого земляка і особливо пісні «Катюша».
Саме тому тут знають безліч історій Катюш з різних куточків Радянського Союзу. Катя Луковмская, наприклад, була впевнена, що в пісні йдеться про неї і про її коханого Василя Тимошенко, який народився і виріс в селі Червоний Кут в Черкаській області і загинув під час Великої Вітчизняної. Дівчина протягом багатьох років вела переписку з музеєм, переслала туди і листа свого Василя в якості доказу того, що Катюша – саме вона.
У музеї «Катюші». / Фото: www.mtdata.ru
А ще бійці на фронті переробляли слова відомої пісні і потім співали їх, але тільки вже про інших Катюшу, своїх коханих, які чекали їх з фронту. Всього ж було зібрано 112 перероблених варіантів слів легендарної пісні. Напевно, в цьому було вище мистецтво поета і композитора: змусити виконавців і слухачів приміряти цю пісню на себе, про себе співати, про своїх коханих і дорогих людей.
Непроста доля чекала іншу пісню на вірші Михайла Ісаковського «Самотня гармонь», музику до якої написав Борис Мокроусов.
Thanks!
Our editors are notified.